Логіка орендодавців та агентств нерухомості завжди однакова: ризики мінімальні, вигода гарантована.
Закон захищає орендаря, але цей захист працює лише тоді, коли людина діє.
У цивільних справах про заставу позовами користуються лише 10% орендарів.
Суд присуджує їм суму боргу та судові витрати.
Заяви про моральну шкоду можна подавати, але на практиці суд відхиляє їх.
Подивіться ситуацію очима орендодавця.
Ви взяли з 10 орендарів по 5000 злотих.
У вас на руках 50 000 злотих.
Ви можете назвати будь-яку причину утримання коштів або взагалі її не називати.
90% орендарів обмежаться емоціями, повідомленнями та максимум досудовим листом.
І лише 1 із 10 подасть позов, зачекає 7–8 місяців і поверне свої 5000 злотих плюс приблизно 250–500 злотих судових витрат.
Фінансовий результат для орендодавця:
Найкращий варіант:
50 000 - 5250 = 44750 злотих прибутку.
Найгірший варіант:
50 000 - 5500 = 44 500 злотих прибутку.
Це не злочин.
Нема кримінальної відповідальності.
Це громадянська суперечка, яку власник готовий програти.
Цивільний процес у Польщі зроблений дуже простим.
У справах про повернення застави:
- суд у більшості випадків не призначає засідань,
- немає викликів сторін,
- немає допитів,
- Немає слухань.
Фактично це виглядає так:
ви надсилаєте один лист > чекаєте 7–8 місяців > отримуєте рішення > орендодавець зобов'язаний повернути гроші.
Типова фраза орендарів:
"Я не хочу чекати рік".
Але чому, якщо ваша участь у процесі — це один конверт, який триває кілька хвилин?
Заставу утримують не через реальні підстави, а через те, що 90% людей нічого не роблять.
